Тема. Лінійні рівняння першого порядку

Диференціальне рівняння типу

\(y^\prime+p\left(x\right)y=q\left(x\right)\)                                       (1)

називають лінійним диференціальним рівнянням першого порядку.

          Знаходження загального розв’язку лінійного диференціального рівняння першого порядку (1) зводиться до розв’язку двох диференціальних рівнянь з відокремлюваними змінними за допомогою підстановки:

                                                \(y=uv\),                                                       (2)

де u і v – невідомі функції від х, кожна з яких має похідну. Одну з цих функцій можна вибрати довільно, друга має бути означена так, щоб функція (2) була розв’язком рівняння (1).

          З (2) знаходимо

                                                \(y^\prime=\frac{dy}{dx}=u\frac{dv}{dx}+v\frac{du}{dx}\).                                 (3)

 

Підставив значення у та  в рівняння (1), отримаємо

\(u\frac{dv}{dx}+v\frac{du}{dx}+p\left(x\right)uv=q\left(x\right)\),

або                                 \(u\frac{dv}{dx}+v\left(\frac{du}{dx}+p\left(x\right)u\right)=q\left(x\right)\).                             (4)

так як шукана функція у підстановкою (2) представлена у вигляді добутку двох функцій, то одну з них, наприклад и, можемо вибрати довільно, крім \(u=0\). Виберемо функцію и так, щоб

\(\frac{du}{dx}+p\left(x\right)u=0\).                                                       (5)

Розв’язуючи отримане рівняння як рівняння з відокремлюваними змінними, знаходимо функцію

                                                \(u^*=e^{-\int{p\left(x\right)dx}}\).

Так як функція \(u^*\) є розв’язком рівняння (5), то підставивши її до рівняння (4) отримаємо

                             \(u^*\frac{dv}{dx}=q\left(x\right)\), тобто        \(dv=\frac{q\left(x\right)}{u^*\left(x\right)}dx\).                          (6)

Розв’язавши рівняння (6) як рівняння з відокремленими змінними, в якому  \(u^*\) відома, знайдемо \(v=v\left(x,С\right)\) функцію , що містить довільну сталу С і є загальним розв’язком рівняння (6).

          Замінивши в рівності \(y=uv\) функції u і v знайденими значеннями, отримаємо розв’язок

                                     \(y=u^*\left(x\right)\cdot v\left(x,С\right)\)

рівняння (1).

Деталі, пов’язані із застосуванням цього методу (метода Бернуллі), з’ясуємо на наступних прикладах.

Приклад 1. Знайти загальний  розв’язок  диференціального рівняння

\(y^\prime-3y=е^{2х}\).

Розв`язок.

Розділимо рівняння на \(1+х^2\), щоб рівняння мало вигляд як рівняння (1).

\(y^\prime+\frac{2хy}{1+х^2}=\frac{х}{1+х^2}\), 

Підстановка: \(y=u\cdot v,\) тоді   \(y^\prime=u\cdot\frac{dv}{dx}+v\cdot\frac{du}{dx}\).

 \(u\cdot\frac{dv}{dx}+v\cdot\frac{du}{dx}+\frac{2хuv}{1+х^2}=\frac{х}{1+х^2}\)

Винесемо \(v\) з другого та третього доданків за дужку

 \(u\cdot\frac{dv}{dx}+v\left(\frac{du}{dx}+\frac{2хu}{1+х^2}\right)=\frac{х}{1+х^2}\)

Прирівнявши вираз у дужках до нуля, отримаємо два диференціальні рівняння з відокремлюваними змінними

Повертаючись до підстановки, отримаємо

 \(y=\frac{1}{1+x^2}\cdot\left(\frac{x^2}{2}+C\right)\)

Відповідь: \(y=\frac{1}{1+x^2}\cdot\left(\frac{x^2}{2}+C\right)\).

Приклад 2. Знайти частинний  розв’язок  диференціального рівняння

\(y^\prime-\frac{2y}{х}=2х^4\), \(у\left(1\right)=\frac{5}{3}\)

Розв`язок.

Знайдемо спочатку загальний розв’язок диференціального рівняння.

Підстановка: \(y=u\cdot v,\) тоді   \(y^\prime=u\cdot\frac{dv}{dx}+v\cdot\frac{du}{dx}\).

 \(u\cdot\frac{dv}{dx}+v\cdot\frac{du}{dx}-\frac{2uv}{х}=2х^4\)

 \(u\cdot\frac{dv}{dx}+v\left(\frac{du}{dx}-\frac{2u}{х}\right)=2х^4\)

Відповідь: \(y=x^2\cdot\left(\frac{2x^3}{3}+1\right)\).